Пам’ятка батькам обдарованих дітей
- Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.
- Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.
- Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.
- Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.
- Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
- Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.
- Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.
- Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини – терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.
- Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.
- Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.
ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ БАТЬКАМ
- Не навчайте того, з чим ви необізнані: для правильного виховання дитини потрібно Знати її вікові та індивідуальні особливості.
- Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета — виростити її для життя серед людей.
- Довіряйте дитині. Розтлумачуйте те, що вона робить краще, а не гірше. Залишайте за нею право на особисті помилки, дитина володіє вмінням самостійно їх виправляти.
- Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна впевнюватись у своїх силах поступово, тоді з неї виросте відповідальна особистість.
- Будьте терплячими. Ваша нетерплячість — ознака слабкості, перший показник вашої невпевненості в собі.
- Будьте послідовними у своїх вимогах, однак запам’ятайте: твердості у вихованні можна досягти не покараннями, а стабільністю обов’язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю й послідовністю.
- Потурбуйтеся про те, щоб ваша дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозволяйте їй відпочивати від ваших розпоряджень, зауважень, наказів. Нехай син або донька потроху вчаться розпоряджатися самі собою.
- Виключіть зі своєї практики вислів: «Роби, якщо я наказав», змініть цю форму вимоги іншою: «Роби, тому що не зробити цього не можна, це принесе користь». Дитина має звикнути діяти не на догоду зовнішньому розпорядженню (навіть батьківському), а тому, що це доцільно, розумно, потрібно для когось.
- Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви особисто не задоволені, а й про те, що вас у ній радує. Ніколи не порівнюйте свою дитину з сусідською, з її друзями, однокласниками. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою вона є сьогодні. Це допоможе вам швидше оволодіти азами батьківської мудрості.
- Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати свою дитину. Це все одно, що сказати: «Мені ніколи її любити». Ми виховуємо своїх дітей способом свого життя, системою особистих цінностей, виховуємо своєю присутністю й відсутністю, виразом обличчя, звичним тоном спілкування з людьми, обстановкою в квартирі, ставленням до праці та дозвілля.
Шановні батьки та педагоги, запам’ятайте!
– Якщо діти живуть в умовах постійною критики, вони навчаються осуджувати.
– Якщо діти живуть в умовах ворожнечі, вони навчаються насильству.
– Якщо дитину постійно висміювати, вона навчається зневажати себе.
– Якщо дітей постійно соромити, вони навчаються почувати провину.
– Якщо діти живуть в умовах толерантності, вони навчаються терплячості.
– Якщо дітей підтримують, вони навчаються впевненості в собі.
– Якщо вчинки дітей схвалюють, вони навчаються самоповаги.
– Якщо діти живуть в умовах справедливості, вони навчаються бути справедливими.
– Якщо діти живуть у безпеці, вони навчаються довіряти.
– Якщо діти живуть із визнанням, вони навчаються дружелюбності. Вони знаходять любов на землі.