Ласкаво просимо!

Сумська  обласна  державна  адміністрація

ДЕПАРТАМЕНТ  ОСВІТИ І НАУКИ

вул. Прокоф’єва, 38, м. Суми, 40016, тел./факс (0542)36-10-97, тел. 63-51-00

E-mail: osvita@sm.gov.ua    Код ЄДРПОУ 39399524

06.06.2018  № 09-13/3025                                              На № _______ від ________

   Надсилаємо інструктивно-методичні рекомендації «Психологічний супровід наступності між дошкільною та початковою освітою», розроблені навчально-методичним центром психологічної служби Комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

Просимо довести їх до відома керівників, спеціалістів психологічної служби закладів дошкільної, загальної середньої освіти та забезпечити їх виконання.

Додаток: на 4 арк. в 1 прим.

Директор Департаменту освіти і науки                                  В.П. Гробова

Додаток до листа

Департаменту освіти і науки

06.06.2018 № 09-13/3025

Інструктивно-методичні рекомендації щодо психологічного супроводу наступності між дошкільною та початковою освітою

Одна з характерних ознак сучасних змін у системі української освіти –реформування на засадах неперервності. Основними напрямами цього процесу є його реалізація в контексті особистісно орієнтованої освітньої парадигми, спрямованість на виконання державних освітніх стандартів і забезпечення наступності між окремими ланками освіти.

На сьогодні спостерігається значна розгалуженість напрямків реалізації наступності в діяльності дошкільної та початкової освіти. Зважаючи на це, Міністерство освіти і науки України наголошує на необхідності забезпечення узгодженості дій педагогічних працівників, у тому числі і спеціалістів психологічної служби закладів дошкільної та загальної середньої освіти (лист від 19.04.2018 № 1/9-249 «Щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти»).

Взаємодія закладів дошкільної і початкової освіти щодо роботи практичних психологів, соціальних педагогів може включати наступні завдання:

1. Здійснення єдиного психолого-педагогічного контролю за динамікою розвитку дітей.

Актуальність цього завдання обумовлена тим, що в процесі психологічного супроводу дитини в закладі дошкільної освіти вже визначився її психологічний портрет, який, як свідчить практика, не враховується при вступі до навчання в початковій школі. При переході до початкової школи дитина знову обстежується. Втрачений час «працює» проти дитини, а можливі проблеми у спілкуванні з дорослими і однолітками можуть стати причиною неуспішності у подальшому навчанні.

Психолого-педагогічний контроль за динамікою розвитку дітей здійснюється в межах аналізу психолого-педагогічного статусу дитини певного віку, який являє собою сукупність психологічних характеристик найважливіших видів діяльності, поведінки і внутрішнього психологічного стану дитини, що суттєво впливають на успішність її навчання, виховання, розвиток, адаптацію до умов освітнього закладу. Психолого-педагогічний контроль за динамікою розвитку в межах статусу дитини певного віку дозволяє виявити особливості індивідуального розвитку дитини, її пізнавальних процесів, емоційно-вольової, мотиваційної та поведінкової сфер, сформованість вікових новоутворень та відповідність індивідуального розвитку віковій нормі. Це сприяє ранньому виявленню дітей з порушеннями психофізичного розвитку та визначенню індивідуального маршруту  їх навчання та виховання. А тому досить важливо, щоб між практичними психологами закладів дошкільної та загальної середньої освіти було налагоджено обмін інформацією щодо особливостей психологічного статусу дитини, її психологічної готовності до навчання в школі.

У той же час здійснення єдиного психолого-педагогічного контролю за динамікою розвитку дітей у ряді випадків унеможливлює недостатня кількість практичних психологів у закладах дошкільної освіти. Станом на 08.06.2018 загальний відсоток забезпеченості закладів дошкільної освіти області становить 65,9% від нормативної потреби.  Посади практичних психологів відсутні в закладах дошкільної освіти Кролевецького, Лебединського, Тростянецького, Ямпільського  районів, Бездрицької, Миколаївської сільських рад, Хотінської селищної ради Сумського району, Миколаївської селищної ради Білопільського району, Грунської, Комишанської, Чернеччинської сільських рад, Чупахівської селищної ради Охтирського району, Дружбівської міської ради Ямпільського району, Кириківської селищної ради Великописарівського району.

 2. Дослідження рівня розвитку базових якостей особистості дітей старшого дошкільного віку як умови успішного навчання в початковій школі.

         На сучасному етапі впровадження Нової української школи відбувається зміна акцентів у розумінні готовності дитини до навчання в школі з інтелектуальної у формі набору знань, умінь і навичок до психологічної, яка визначається сформованістю «внутрішньої позиції школяра» (здатністю дитини прийняти на себе нову соціальну роль учня). На перший план виходять сформовані пізнавальні мотиви, усвідомлене бажання дитини навчатися, здатність орієнтуватися в навколишньому світі, її самостійність, активність та ініціатива, потреба у спілкуванні, уміння встановлювати контакт з однолітками та дорослими. Сучасний випускник закладу дошкільної освіти повинен уміти пояснювати отримані результати, порівнювати, помічати закономірності, спільне та відмінне, мати розвинену увагу, пам’ять, спостережливість, що тісно пов’язані з такими прийомами логічного мислення як аналіз, порівняння, синтез, узагальнення, а головне – сприяють розвитку психологічних новоутворень дошкільного віку, зокрема, наочно-образного мислення, уяви та фантазії.

        Психологічна готовність дитини до навчання в школі вивчається практичним психологом  закладу дошкільної освіти у січні (повторно – у квітні) за методикою А.Керна-Я.Йерасека, що складається з двох частин:  «Орієнтовний графічний субтест»: на виявлення зоровомоторної координації, розвитку дрібних м’язів руки та довільності поведінки (автор А. Керн) та «Вербальний субтест»: на виявлення загального психічного розвитку дитини, рівня сформованості розумових операцій і розвитку зв’язного мовлення (автор Я. Йерасек). За результатами вивчення проводяться психолого-педагогічний консиліум «Готовність дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі», тематичне консультування батьків, вихователів з питань особливостей підготовки старших дошкільників до шкільного навчання, здійснюється індивідуальна та групова корекційна робота з метою підвищення рівня психологічної готовності дітей до навчання в школі.

3. Аналіз умов успішної адаптації учнів першого класу до шкільного життя.

На початку навчального року, спираючись на  спостереження за дітьми та результати вивчення психологічної готовності до школи, проведеної   в закладі дошкільної освіти, здійснюється консультативно-просвітницька робота з педагогами та батьками щодо створення сприятливих умов для успішного входження шестирічок у шкільне середовище та попередження шкільної дезадаптації.

         Протягом вересня-листопада практичним психологом, соціальним педагогом проводиться розвивальна робота з усіма першокласниками, спрямована на створення сприятливого психологічного клімату в нових учнівських колективах, долучення дітей до шкільного життя, підвищення самооцінки та впевненості у собі, формування мотивації навчання.

 У жовтні (листопаді)  проводиться  психолого-педагогічний  консиліум «Адаптація першокласників», спрямований на відпрацювання єдиної психолого-педагогічної стратегії супроводу дітей з ознаками дезадаптації, які демонструють порушення емоційно-вольової та поведінкової сфер, мають педагогічні труднощі. 

4. Застосування корекційно-розвивальних методів у роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку, які потребують індивідуального підходу.

Зауважимо, що обов’язковою передумовою планування корекційно-розвивальної роботи має бути комплексне психологічне обстеження дитини з особливими освітніми потребами, спрямоване на вивчення:

співвідношення рівня розумового розвитку дитини і вікової норми;

особливостей пізнавальної та емоційно-вольової сфер;

індивідуально-типологічних особливостей;

рівня сформованості мотивації до навчання;

рівня розвитку комунікативних умінь;

розумової працездатності та темпу розумової діяльності.

         Під час вивчення психічного розвитку дитини практичний психолог виявляє фактори, що зумовлюють труднощі навчання, спілкування та соціальної адаптації, а також резерви, що можна використовувати при організації корекційно-розвивальної роботи.

         Психологічна корекція дітей з особливими освітніми потребами полягає в гармонізації їх особистісного та інтелектуального потенціалу, корекції порушень психічного розвитку, усуненні вторинних особистісних реакцій на наявний психічний або фізичний дефект. Вона передбачає:

профілактику шкільної дезадаптації та збереження психічного здоров’я;

розвиток та корекцію пізнавальних процесів, формування їх довільності;

корекцію самооцінки як важливої рушійної сили формування особистості;

корекцію емоційних порушень та патологічних рис характеру;

формування навичок саморегуляції;

формування навичок конструктивної взаємодії, моделей ефективної поведінки;

оптимізація взаємин «учень-учень», «учень-дорослий»;

сприяння самоусвідомленню та особистісному зростанню.

         У кожному конкретному випадку практичний психолог має поряд із загальними напрямками корекційної роботи враховувати й  специфічні, що зумовлені видом порушення психофізичного розвитку дітей.

5. Проведення спільних методичних заходів. 

Мова йде про організацію роботи спільних методичних об’єднань, творчих груп практичних психологів закладів дошкільної та загальної середньої освіти, де б розглядалися актуальні питання розвитку дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

 Отже, діяльність спеціалістів психологічної служби закладів дошкільної і загальної середньої освіти щодо супроводу наступності між дошкільною та початковою освітою  має здійснюватися спільно і системно. Об’єднані зусилля забезпечать психологічно виважений та успішний для дитини перехід з попереднього рівня – дошкільна освіта на наступний – початкова освіта.